повернення жанру

[luowentong]

Минулого понеділка до доньки в гімназію вже приходив поранений у руку доброволець (звідки і як його звуть - дитина не запам'ятала). З її слів, він і в цивільному житті мав щось спільне зі стрілецькою зброєю. Розповідав, які риси важливі, щоб бути снайпером, і про обстріли. (Дитину найбільше приголомшило розказане про артилерію.) Потім були питання. Донька каже:
- А ще у нас такі дивні дівчата є. Ну, ти не подумай, це не в нашому класі. Одна питає в нього: "А ваша родина вами пишається?" Він отетерів, потім каже: "Вони за мене хвилюються."

(А ще гімназія зібрала 31 тисячу гривень в акції "Ліки замість квітів", і старшокласники понесли ці гроші родичам трьох дуже важко поранених.)