![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Word of the day: body bag
Jul. 23rd, 2014 10:10 pmСкількись років тому Настя Мельниченко зауважила, що на українських іконах черепи на Голгофі зображені надто невиразно, і що то через забобони і заборони.
Я тоді обурилася за всіх українських іконописців 16-17 і далі століть: мовляв, візантійська традиція глибоко символічна, і нема чого там шукати натуралістичності. Он сучасники-співвітчизники Кранаха так старано вимальовували кожен хрящик у розсіченій шиї Івана Хрестителя, що цур йому й пек, як кажемо ми зараз за язичниками. Проте не думаю я, що такий натуралістичний іконопис швидше і правильніше приводив до Всевишнього.
А в поточній ситуації мені здається, що тогочасні митці жили в такому світі - як ми зараз, коли сталося те, про що так довго малював Олекса Манн - що вже не потрібно було їм "гарячого репортажу". Ознак смерті й тління тоді вистачало з головою в реалі і без перенесення на дошку з левкасом. На те традиційне образотворче мистецтво й мистецтво, що воно опосередковано щось відображає. Не в лоба, не "прямим включенням", як актуальне мистецтво.
Зі словом предки поводилися вільніше. Здається, поки слово пройде через всі зони Верніке та Обертена-Брока, то краще створить фільтри між явищем і спостерігачем. Слово можна рішучіше застосовувати, ніж фарбу і лінію.
Ось така моя дивна думка-відчуття, коли я слухаю "Про Андрія" у виконанні Kozak System і Андрія Середи. Згадала про цю пісню й тоді, коли дивилася репортажі західного ТБ про місце катастрофи і не знала точного українського терміну для body bag - ну точно це не "червоною китайкою, заслугою козацькою". Хоч я працювала перекладачем з дотичних тем...
І коли я зараз у друга на ФБ читаю коротке на зразок "Тут гарно. Тільки коли віє вітер, то приносить трупний запах. А ви вже вирішили, куди поїдете у відпустку?" я думаю: "Друже, дай мені право на відпустку - я тобі ще знадоблюся зі словами і картинками, щоб ти швидше перестав бачити души сепарів у птахах, які врізалися тобі в лобове скло, коли ти їхав швидкості 150 км/годину. Може, ще знадоблюся деінде, коли вивчу всі слова правильно. Ми всі маємо право мати фільтр. Аби він не став шорами на очах і корком у вухах."
Я тоді обурилася за всіх українських іконописців 16-17 і далі століть: мовляв, візантійська традиція глибоко символічна, і нема чого там шукати натуралістичності. Он сучасники-співвітчизники Кранаха так старано вимальовували кожен хрящик у розсіченій шиї Івана Хрестителя, що цур йому й пек, як кажемо ми зараз за язичниками. Проте не думаю я, що такий натуралістичний іконопис швидше і правильніше приводив до Всевишнього.
А в поточній ситуації мені здається, що тогочасні митці жили в такому світі - як ми зараз, коли сталося те, про що так довго малював Олекса Манн - що вже не потрібно було їм "гарячого репортажу". Ознак смерті й тління тоді вистачало з головою в реалі і без перенесення на дошку з левкасом. На те традиційне образотворче мистецтво й мистецтво, що воно опосередковано щось відображає. Не в лоба, не "прямим включенням", як актуальне мистецтво.
Зі словом предки поводилися вільніше. Здається, поки слово пройде через всі зони Верніке та Обертена-Брока, то краще створить фільтри між явищем і спостерігачем. Слово можна рішучіше застосовувати, ніж фарбу і лінію.
Ось така моя дивна думка-відчуття, коли я слухаю "Про Андрія" у виконанні Kozak System і Андрія Середи. Згадала про цю пісню й тоді, коли дивилася репортажі західного ТБ про місце катастрофи і не знала точного українського терміну для body bag - ну точно це не "червоною китайкою, заслугою козацькою". Хоч я працювала перекладачем з дотичних тем...
І коли я зараз у друга на ФБ читаю коротке на зразок "Тут гарно. Тільки коли віє вітер, то приносить трупний запах. А ви вже вирішили, куди поїдете у відпустку?" я думаю: "Друже, дай мені право на відпустку - я тобі ще знадоблюся зі словами і картинками, щоб ти швидше перестав бачити души сепарів у птахах, які врізалися тобі в лобове скло, коли ти їхав швидкості 150 км/годину. Може, ще знадоблюся деінде, коли вивчу всі слова правильно. Ми всі маємо право мати фільтр. Аби він не став шорами на очах і корком у вухах."
